Коли Нацбанк змінює облікову ставку, це відчувають усі. Ваш кредит дорожчає, депозити стають привабливішими, а ціни в магазинах ведуть себе дивно. Але чому так відбувається? І що взагалі керує цими процесами?
Монетарна політика що це? Розбираємося з основами
Монетарна політика це комплекс дій держави через центральний банк, що регулює кількість грошей в економіці. Звучить складно? Насправді монетарна політика працює як кран з водою. Коли економіці потрібно більше грошей – кран відкривають. Коли грошей забагато і починається інфляція – прикривають.
В Україні цим займається Національний банк. Він контролює, скільки грошей є в обігу, за якою ціною банки дають кредити і скільки платять за депозити. До речі, якщо вас цікавлять фінансові питання, корисну інформацію про управління грошима можна знайти в цьому блозі https://creditloan.com.ua/.
Навіщо потрібна монетарна політика? Головна мета – тримати інфляцію під контролем. В Україні цей показник має бути в межах 5% на рік. Коли інфляція зростає швидше, гроші дешевшають і людям важче купувати товари. Коли інфляція занадто низька – економіка гальмує.
Хороша новина: монетарна політика допомагає уникнути різких стрибків цін. Погана новина: для цього іноді доводиться робити кредити дорожчими або дешевшими.
Монетарна політика простими словами: як це працює щодня
Пояснимо монетарну політику простими словами на прикладі сім’ї Петренків. У них є 50 тисяч гривень заощаджень. Коли НБУ підвищує облікову ставку до 15%, банки підвищують відсотки за депозитами до 14-16%. Петренки кладуть гроші на депозит і отримують хороший дохід.
А от їхні сусіди Коваленки хотіли взяти кредит на ремонт. Але з високою обліковою ставкою кредити подорожчали до 25-30% річних. Коваленкам доводиться відкласти плани або шукати дешевші варіанти.
Ось як працює монетарна політика в реальному житті:
Коли облікова ставка висока (15-20%):
- Кредити дорогі – люди менше позичають
- Депозити вигідні – люди більше заощаджують
- Грошей в обігу менше – інфляція сповільнюється
- Бізнесу важче розвиватися
Коли облікова ставка низька (5-8%):
- Кредити дешеві – люди більше позичають
- Депозити невигідні – гроші йдуть у споживання
- Грошей в обігу більше – економіка прискорюється
- Є ризик зростання інфляції
А ось цікава статистика. У 2025 році облікова ставка НБУ тримається на рівні 15,5%. При цьому інфляція коливається біля 11%. Виходить, реальна ставка (мінус інфляція) становить близько 4,4%. Це означає, що гроші на депозиті реально заробляють вам лише 4 копійки на кожну гривню на рік.
Монетарна політика НБУ: інструменти впливу
Монетарна політика НБУ спирається на кілька інструментів. Розберемо головні з них.
Облікова ставка – найважливіший інструмент. Це відсоток, під який НБУ дає кредити банкам. Від неї залежать усі інші ставки в економіці. Зараз облікова ставка НБУ становить 15,5% річних.
Як це працює? Уявімо, що банк потребує грошей. Він іде до НБУ і бере кредит під 15,5%. Потім цей банк дає кредит вам, але вже під 25%. Різниця – це заробіток банку та ризики.
Депозитні сертифікати – другий інструмент. Банки можуть покласти зайві гроші в НБУ і отримати за це відсоток. Зараз тримісячні сертифікати дають 19% річних. Це забирає зайві гроші з економіки.
Обов’язкові резерви – норматив, скільки грошей банк має зберігати в НБУ. Якщо норматив високий, у банків менше грошей для кредитів. Якщо низький – більше можливостей кредитувати.
| Інструмент | Поточне значення | Як впливає |
| Облікова ставка | 15,5% | Визначає вартість грошей |
| Депозитні сертифікати | 19% | Забирає зайву ліквідність |
| Обов’язкові резерви | Змінний | Регулює можливості кредитування |
Монетарна політика НБУ зараз досить жорстка. Це означає високі ставки і дорогі кредити. Мета – стримати інфляцію в умовах війни. Але є й побічні ефекти: бізнесу важко позичати гроші на розвиток, економіка росте повільніше.
Два типи монетарної політики: стимулююча і стримуюча
Монетарна політика буває двох типів – як педалі в автомобілі. Одна прискорює економіку, друга гальмує.
Стимулююча (експансивна) політика – це “газ”. Центробанк знижує облікову ставку, робить кредити дешевими. Люди більше позичають і витрачають. Бізнес інвестує. Економіка прискорюється.
Коли використовується? Під час економічної кризи або спаду. Наприклад, у 2020 році під час пандемії НБУ знизив облікову ставку з 11% до 6%. Це допомогло підприємствам вижити.
Стримуюча (рестриктивна) політика – це “гальма”. Центробанк підвищує ставки. Кредити дорожчають. Люди менше витрачають і більше заощаджують. Інфляція сповільнюється.
Коли використовується? Коли інфляція занадто висока. Зараз в Україні саме така ситуація. НБУ тримає ставку на рівні 15,5%, щоб стримати зростання цін.
А ось реальний приклад. У 2015 році, після початку конфлікту на сході, інфляція в Україні злетіла до 43%. НБУ підняв облікову ставку до 30%. Так, кредити стали космічно дорогими. Але за рік інфляцію вдалося загнати до 13%.
Як монетарна політика впливає на ваше життя
Тепер конкретика. Як монетарна політика впливає на ваш гаманець?
На кредити. Якщо ви брали іпотеку у 2020 році під 10%, вам пощастило. Зараз нові іпотечні кредити коштують 18-22% річних. Різниця на мільйон гривень – це майже 100 тисяч гривень на рік.
На депозити. Хороша новина для тих, хто заощаджує. Депозити зараз дають 14-16% річних. На 100 тисяч гривень можна заробити 14-16 тисяч за рік. Але пам’ятайте про інфляцію – вона з’їдає частину доходу.
На курс гривні. Висока облікова ставка робить гривню привабливішою. Інвестори тримають гроші в гривні, щоб заробити на депозитах. Це допомагає стабілізувати курс. Наприклад, курс довгий час тримався біля 41 гривні за долар.
На ціни в магазинах. Коли монетарна політика жорстка, інфляція сповільнюється. Ціни ростуть повільніше. Але є нюанс: в умовах війни багато цін залежить не від облікової ставки, а від вартості енергії, логістики, дефіциту товарів.
На бізнес. Висока облікова ставка б’є по підприємцях. Кредит на розвиток під 25% – це дорого. Багато компаній відкладають інвестиції. За даними НБУ, рівень кредитування економіки впав з 19% ВВП до 15% ВВП за час війни.
До речі, є цікавий парадокс. НБУ намагається зробити гривневі депозити привабливими через високі ставки. Але що роблять люди? За 2022-2025 роки українці вклали у валютні активи 675 мільярдів гривень, а в строкові гривневі депозити – лише 230 мільярдів. У три рази менше! Люди не довіряють гривні навіть під високі відсотки.
Виклики монетарної політики в Україні
Монетарна політика в Україні працює не так, як у підручниках. Є кілька проблем.
Перша проблема – слабка трансмісія. Це означає, що зміна облікової ставки НБУ повільно доходить до звичайних людей. НБУ підвищив ставку, але банки не поспішають підвищувати відсотки за депозитами. За 2019 рік НБУ знизив ставку на 4,5%, а депозитні ставки впали лише на 1-2%.
Друга проблема – структурна інфляція. Зараз ціни ростуть не тому, що багато грошей в економіці, а через війну, дорогу енергію, проблеми з логістикою. Облікова ставка на це майже не впливає. Як гальмувати машину, коли вона їде під гору – важко.
Третя проблема – низьке кредитування. Рівень кредитів в економіці всього 15% ВВП. Для порівняння, у розвинутих країнах це 100-150% ВВП. Коли кредитів мало, монетарна політика впливає слабше.
Четверта проблема – доларизація. Українці люблять тримати заощадження в доларах. Навіть високі гривневі ставки не переконують їх переходити в гривню. За рік люди купили валюти на 206 мільярдів гривень.
Що з цим робити? НБУ балансує між двома ризиками. З одного боку, треба стримувати інфляцію. З іншого – не задушити економіку високими ставками. Це як йти канатом над прірвою. Один крок вліво – інфляція розганяється. Один крок вправо – економіка зависає.
Висновки
Монетарна політика – це не абстракція з економічних підручників. Це конкретні цифри у вашій банківській виписці. Це вартість кредиту на авто. Це відсоток за депозитом. Це ціни в магазині.
Зараз НБУ веде жорстку монетарну політику. Облікова ставка 15,5% – одна з найвищих в регіоні. Це допомагає стримати інфляцію, але гальмує економічне зростання. В умовах війни вибір складний: або стабільність цін, або швидке відновлення економіки.
Що важливо розуміти звичайній людині? Монетарна політика НБУ впливає на вашу фінансову ситуацію. Якщо ви плануєте брати кредит – слідкуйте за обліковою ставкою. Якщо заощаджуєте – дивіться на депозитні ставки та інфляцію. Якщо маєте бізнес – враховуйте вартість кредитних ресурсів.
І пам’ятайте: монетарна політика простими словами – це управління кількістю грошей в економіці. Більше грошей – економіка росте швидше, але ризик інфляції. Менше грошей – інфляція під контролем, але економіка гальмує. НБУ постійно шукає золоту середину між цими крайнощами.
